Турнір пам’яті працівників електротранспорту м. Києва

     В липні 2017 року на території тролейбусного депо № 3 КП «Київпастранс» В Солом’янському районі м. Києва пройшов турнір з волейболу серед працівників Київського електротранспорту.

 

     Турнір було присвячено пам’яті працівників, які зробили великий внесок у розвиток галузі, а також через усе життя пронесли любов до спорту, волейболу.Станісла Бейкул більш 40 років очолював електротранспорт в Києві, незважаючи на велику зайнятість, знаходив час для занять волейболом, був лідером як у житті, так і на майданчику.

     Яків Ярчук у попередні роки очолював депо № 3 долучив свого сина та онука до занять волейболом.

    Багато зробили для галузі Зільбербранд Ю.Є., Савченко І.А., Насєдкін В.М., Коваленко О.І., Зозуля В.П. та інші. Ці працівники були небайдужі до спорту, завжди по можливості його підтримували.

    Багато років на спортивній базі трамвайного депо ім. Шевченко проходили тренування, змагання з футболу, волейболу інших видів спорту. Керівництво підтримувало заняття спортом. Нажаль спорт в колективах робітників зараз як виняток.

   Ініціаторами проведення турніру у депо № 3 були директор Іван Петренко та його помічник Микола Черненко.

   В організації заходу прийняли участь Всеукраїнський союз ветеранського спорту (Іванов В.Т.), Київське відділення ветеранів волейболу (Одінцова Т.С.), адміністрація КП Київпастранса (Литвинов С.Д.), корпорація Київпастранса (Верченко В.В.), Солом’янська районна в місті Києві держадміністрація (Матюхін В.О.). Київське міське відділення Національного олімпійського комітету (Костенко П.І.) для нагородження учасників турніру надала кубок, волейбольний м’яч, різну спортивну атрибутику, літературу.

   На змагання були запрошені і були присутні окрім представників підрозділів КП Київпастранса родичі ветеранів, які пішли з життя: дружини і дочки Станіслава Бейкула та Юрія Зільбербранда, дочка Генадія Щербини, внучка Василя Дяконова, син і онук Якова Ярчука.

   Відкриття турніру пройшло у урочистій обстановці. Навколо волейбольного майданчика вишикувалися тролейбуси, на яких були розміщені фотостенди з історією та розвитком електротранспорту Києва, від першого трамвая до сьогодення, галереєю заслужених працівників електротранспорту, про участь транспортників у Євро 2012, різні банери та спортивні стяги.

   На правах господаря, директор депо № 3 Петренко І.В. привітав учасників змагань, присутніх родичів та уболівальників, побажав цікавих ігор.

   Зустрічі між виробничими колективами водіїв і обслуговуючим персоналом депо № 3 (за команду виступав головний інженер), депо № 2 і збірної складеної з працівників електротранспорту визвали цікавість і позитивні емоції серед робітників які під час перерви прийшли повболівати за своїх.

   В суддівстві ігор допомагали ветерани волейболу Києва – Т. Одінцова, В. Соболєв і  О. Дятченко. Ветеран волейболу Сергій Телима посилив команду водіїв депо № 3, а Сергій і Владіслав Ярчуки очолили збірну команду обох депо, яка і перемогла за співвідношенням в партіях. 

    Олімпійський чемпіон Володимир Іванов від Київського міського відділення НОК вручив переможцям Кубок і волейбольний м’яч «Мікаса». За друге місце команда водіїв була нагороджена корпорацією Київпастранс кубком пам’яті С. Бейкула. Кожна команда була удостоєна різних нагород, а І. Петренко урочисто вручав конверти з преміальними, що виділила первинна профспілкова організація КП «Київпастранс».

    Змагання закінчились невеликим фуршетом для членів родин і запрошених. Присутні виступили з теплими спогадами, бажали здоров’я один одному, добробуту, закінченню бойових дій в зоні АТО. Цікавим був вислів молодого директора депо №2 Пушкова Є.М., який грав за свою команду.

     Такі змагання потрібні – це віддушина, розрядка, позитивні емоції і не менш важливо – збереження пам’яті про людей, які нажаль з сурових законів життя покинули нас.

     Ветеран електротранспорту, ентузіаст волейболу Віктор Крат запропонував: «турнір повинен стати традиційним, з залученням більшої кількості робітничих команд корпорації Київпастранса, проводити змагання у два дні, у п’ятницю після роботи і суботу».

 Федір Черемісін